Літературно-науковий вісник_1929_Том 98_Книжка 01!!!.pdf

(3762 KB) Pobierz
digitized by ukrbiblioteka.org
Д. До�½цов — Націо�½алізм
Ці�½а 8л. 5 (з пересилку» 5*50)
ГОЛОСИ ПРЕСИ:
С
илою
блискучого слова, заліз�½ої льоґіки, вірою в си^іиа
укр. �½ації вбиває автор рсиковий кіли�½ в могилу �½ашого,
прова�½сальства’ а в другій части�½і1 свого твору дає �½ам
образ чи�½�½ого �½аціо�½алізму. В ос�½ові чи�½�½ого �½аціо�½алізму
лежить воля. Твір Д Д о�½цова то · то�½ка мозаїч�½а робота,
де автор крізь числе�½�½і ядер�½і цітати, сміло й яскраво с�½ує
свою богату думку, що золотою �½иткою вяже чужі слова
в єди�½е ціле.
(»Новий Час“,
Львів, Ч. 41, 1926)
Руй�½ую чою критикою �½ашого прова�½сальства автор
прочистив у �½ас гру�½т під будову правдивої держав�½ицької
ідеольоґії.
(„Укр. Голос“,
Перемишль ч. 27, 1926)
Нарешті украї�½ський фаш ізм, щ о був досі скоріше
сумою �½еяс�½их �½астроїв, �½іж точ�½о зясова�½ою , продума­
�½ою , льогіч�½о побудова�½ою доктри�½ою , здобувся �½а свій
ма�½іфест, �½айшов викрісталізова�½у, хотя би, ц а л е р ііш й по­
гляд, ідеольогіч�½у форму в к�½ижці Дмитра Д о �½ ц о в а
„Націо�½алізм“
(„Більшовик Украї�½и*4
Харків, ч. 2 - 3 , 1926)
,
„Націо�½алізм“, будучи бревіаром украї�½ських �½аціо�½а­
лістів, витис�½ув з�½ач�½ий вплив �½а 'розвію украї�½ської �½а­
ціо�½аль�½ої ідеї. Живий публіцістич�½ий тала�½т .дра До�½цова-
пригадує �½айліпші статі Морраса.
(„Глос Правди“,
Варшава, ч. 339,1927)
Теорія (До�½цова), оперта голов�½о �½а волю �½таризмі
скріпле�½а силою цитатів з письме�½ства ф ільософіч�½ого і за ­
хід�½оєвропейської �½аціо�½алістич�½ої публіцістики, які свід-
чато про дуже обшир�½у очита�½�½ість автора в відповід�½ій
літературі фра�½цузькій, �½імецькій, почасти італійській і а�½­
глійській.
(„Пшеґльо�½д
Вспулчес�½и“,
Краків, вересе�½ь 4926)
К�½иж ки
JIHB, мож�½а в Америці �½абу­
в „Січовім Базарі"
вати в Н ю -И орку
Адреса:
Ukrainian
Booksellers
„ S u r m a B o o k a. M u s i c C o “'
103 Avenue A. New-York, N. Y.
digitized by ukrbiblioteka.org
Володимир Самійле�½ко.
Ґея.
Сатира пок. В. Саміиле�½ка „Ґеяи части�½�½о друкувалася в львівськім
„Визволе�½�½ю*4 в чч. 1—2, 3 —4 і 5 —8, 1921 р., д е ^явилися три перші
розділи. Т ек ст розділів IV і V -r o , щ о друкуєм о вперш е тут, зав дяч уєм о
Всч. о. парохові Йосипові П роцеві в С�½яти�½і який був ласкавий п е р е ­
слати рукопис ЛНВ-овк Сей рукопис - с е віцпис зробле�½ий в 1924 р,
в С�½яти�½і, де тоді перебував автор »fei*4, з оригі�½алу, в зя т о го в автора
Др. В аси л е« Білецьсим, лікарем з чиїва. Відписа�½і були лиш е розділи ,
які — в �½евідомий .сп о сіб — п р оп іл и із дуплі кату, висла�½ого до „Н ової
Украї�½и" в П разі. їх і п одаєм о тут. На ж аль у рукопису є чимало п р о ­
гали�½, які т еп ер
г о д і ДОПОьНИТИ.
В перш их 1видрукова�½их) трьох р озділ ах „Ґеї“ оповідається, як
герой^ М арсія�½и�½ �½а летю чій маши�½і, попав �½а пла�½ету Ґ е ю (зем лю ),
про його перш у зуст р іч 8 люди�½ою і перш е зап із�½ а�½ �½ я з її звичаями
і мовою; �½ареш ті (розділ III) про те, як ві�½ звідує „велику робоч у р е ­
спублику" та про її ж иття з теоретич�½им раєм для пролєтаріяту
і з практич�½им пеклом для селя�½ства, п р о диктатуру партії �½ад містом,
міста �½ад селом, про реквізиції, повста�½ців і пр.
РО ЗД ІЛ 4-й
*'*
Автор приходить у селя�½ську хату і довідується про деякі при�½ад�½і
прикмети совітського раю і д ещ о про повста�½ців. П огостивш и, автор
вирушає в дальш у п одор ож до міста.
І
Я в двір ступив, аж чую в сі�½ях крик
Приглуше�½ий: „Ховайтесь швидче, тату!
Або озбройтесь: су�½е большевик.
Або засу�½ьте двері, щоб �½е вліз у хату!“
1 я подумав: „Сільський робіт�½ик
Так любить владу пролєтаріяту,
Що, вглядівши товариша, втече,
Або зустрі�½е �½адто гарячб“.
II.
Але спасибі за гаку гарячу
Гости�½�½ість, що �½ожем протк�½е живіт.
Я маю досить лагід�½ую вдачу
1 зброї вид ме�½е вга�½яє в піт,
І взагалі я лиха в тім �½е бачу,
Щ об холод�½іший був ме�½і привіт.
Як марсія�½и�½, я собі з �½атури
Високої боюсь температури.
III.
Я крик�½ув, �½е дійшовши до дверей:
„Не бійтесь, �½е трівожтесь, добрі люде!
digitized by ukrbiblioteka.org
Дарма, що �½аполохав я дітей,
Не збройтеся та й �½е біжіть �½ікуди.
Хоч я й узяв �½а себе вигляд цей,
Але від ме�½е лиха вам �½е буде:
Лахміття, що �½а себе я �½адів —
Моя перепустка до цих країв“.
IV
Тут відчи�½ились двері й вийшов з хатш
Поваж�½ий чор�½овусий селя�½и�½
Ві�½ став ме�½е так пиль�½о розглядати,
Немов питається: А що то за оди�½?
Його я поспішився привітати;
Тоді до ме�½е вже озвався й ві�½:
„Одразу �½е піз�½аєш чоловіка,
Та бачу, в вас �½е большевицька пика.“
V.
Ходіть же в хату, будьте й ви �½аш гість.
Я з �½им пішов. У хаті вже чимало
Сімї й гостей було: душ пять, чи шість,.
Як око приблиз�½о порахувало.
„Сідайтеж, тай кажіть �½ам, що за вість
При�½если ви, й що вас сюди заг�½ало?“—
Господар каже. Я вкло�½ився всім,
Тоді кажу: „Я зараз вам повім“.
VI.
„Я дуже здалека. Служу �½ауці,
Але люблю я щиро й людський рід.
Немає в �½ашім краї революцій,
І всі живуть, як добрим людям слід,
Повіль�½о, без �½асильства і �½е в муці
Відбувся в �½ас до щастя перехід.
У вас же тут шляхом �½аси/ьства й крови·
Життя людське приводять до об�½ови.
VII.
„Хотів би я від вас почути сам,
Як дивиться �½арод �½а всі пі спроби,
Чи тішиться тепер своїм життям,
Чи лад �½овий йому �½е до вподоби.
Як віри �½яти деяким чуткам,
То тут уряд �½е заробив ша�½оби,
А �½ай�½овіший доско�½алий лад
Відки�½ув вас �½а триста літ �½азад“.
digitized by ukrbiblioteka.org
„Ой, батечки, — озвалась молодиця, —
Такого лиха ще в �½ас �½е було:
Вже й одягтись �½е мож�½а як годиться;
Ні голочки �½ема �½а все село,
Ні краму, — де була яка крам�½иця,
То з �½еї все мов попелом змело,
А хусточки чи стрічечки й прикмети
Тепер у �½ас �½е з�½айдеш більш �½іде ти!"
IX.
„Дур�½а,—озвавсь господар - річ �½е в тімг
Хоч, правда, в �½ас тепер �½емає краму;
А лихо, що той хл.б, що сам �½е зїм,
Я мушу крадькома ховати в яму,
Бо �½е �½астачишся ж харчів усім
Грабіж�½икам, побив би чорт їм маму!
А вжеж ме�½і зовсім мала користь,
Як те, що я �½адбаю, хтось поїсть.
X.
А скільки вже з �½ас тяг�½уть „прод�½алогу ‘г
Оті харцизи, то �½е завше й сам
Зібрати стільки хліба маєш змогу!
А мусиш дати, хоч продайсь чортам,
Тай краіь; хіба-ж во�½и люди�½у вбогу
Пожалують! бо цим �½овим па�½ам
Байдужечки, і �½е свербить за ухом,
Щ о може хто живе в �½ас тільки духом.
XI.
Корову маєш — з�½ачить ти буржуй,
Не доїться — ти саботажем гріш�½ий,
Бо масла �½е даєш. Тут �½е жартуй,
А скажуть, подавай і с�½іг торіш�½ий.
Волів двох маєш? — Так уже й міркуй,
Щ о скажуть: „Вєдь аді�½ бичок-то ліш�½ій".
То й віддавай їм зайвого бика,
Та й сам хоч запрягайся до плужка.
XII.
Така то �½е�½ажер�½ість їх велика;
З а теж їм дяка часом �½е мала
Від �½ас: чи тож од�½а ватага дика
digitized by ukrbiblioteka.org
Zgłoś jeśli naruszono regulamin