Літературно-науковий вісник_1931_Том 107_Книжка 10!!!.pdf

(3462 KB) Pobierz

digitized by ukrbiblioteka.org

И И Т А Й Т Е

і передплачуйте оди�½о

кий ч ас о пи с

для украї�½ської молоді і доросту

„В О Г Н І

що виходить у Л ьвові, вул. Ґродзіцких ч. 4/ІЇІ. ц. раз у місяць. — Б агати і

зм іст! Ц ікаві повістеві додатки І — Передплата річ�½о зл. 5*50, півр. зл. 3.

ПКО. В арш ава, ч. 101.423.

—

Ж адайте по всіх к�½игар�½ях!

П е р е д п л а ч у й те !

П ередплачуйте !

Л І Т О

II И €“

ЧЕРВОНОЇ КАЛИНИ“

жур�½ал, посвяче�½ий історії, традиції і побутові украї�½ського �½ароду. Ви

ходить від 1-го жовт�½я 1929 р., �½акладом Вид. Кооп. „Ч ерво�½а Кали�½а*"

у Л ьвові. — М е т о ю жур�½алу є пошире�½�½я та уріж�½ород�½е�½�½я тієї праці*

яку вико�½ує Вид. „Ч ерво�½а Кали�½а“ у своїх �½еперіодич�½их вида�½�½ях з о б

сягу істор, прози і белетристики та в своїх щоріч�½их кглє�½дарях-альма�½а

хах. — Передплата 13 зол. річ�½о, 7 зл. півр,, 3*50 зл%чвертьр., для загра-

�½иці 2 ам. дол. — А д р е са: Адмі�½істр. „Л ітопису Черво�½ої Кали�½и“ , Львів

вул. Руська ч. 18. III. лов.

Читайте!

Передплачуйте!

„з ИЗ«

оди�½окий украї�½ський сатирич-

�½о-гумористич�½ий жур�½ал, — що

вдат�½о, з правдивим гумором,

ілюструє події �½ашої буде�½щи

�½и, в�½осить розвагу в сірі буд

�½і, зга�½яє з перетомле�½ого чола

хмари�½ки смутку, �½авіть в часах

тяжкої скрути та теперіш�½их

злид�½ів.

Чвертьріч�½а передплата 3 зол.

Адреса: „Зиз“, Львів, вул. Русь

ка ч. 18. III. пов.

К�½ижки ЛНВ мож�½а в Америці �½абу

вати в Ню - Йорку в „Січовім Базарі“

А д р е с а : Ukrainian Booksellers „Surma Book a. Music Co“

103 Avenue A., New-York, N. Y.

В РУМУНІЇ в „Украї�½тагу“ в Букарешті.

Адреса : „Agence Telegraphique Ukrainienne”, Bukarest IV. sir.

Delea Veche 45.

digitized by ukrbiblioteka.org

Улас Самчук.

к у га

к.

(Рома�½ у 2»х части�½ах)·

Части�½а І.

Я д\пісе щасливий, що поставив проти

себе все хоре та добродій�½е.

Ф. Ніцше,

НА К О Р Д О Н І .

І.

Всі весело розмовляли. Велика роди�½а, троє гостей

— разом два�½ацять. їли вечерю, запивали варе�½им м е

дом. Па�½і О льга розмовляла зі Львом. Ві�½ дивився пиль

�½о в ї ї очі за шкелками пе�½с�½е, в яких подвій�½о відби

вались світлі чоловічки.

Вік�½о в сад. Там тем �½ота й по листі дерев сю сю

кає дощ.

В кі�½ці вечері увійшов па�½ Г�½ат — чоловік па�½і

Ольги. Мокрий, з вимитим та �½е втертим -розчерво�½ілим

обличчям. Всі повер�½ули голови в його сторо�½у, �½а всіх

очах гостро вирізьбилось: — �½ у ?

Особливо Лев. Цей рвучком 'зірвався з місця^забув-

ши �½авіть вибачитись. „І чого в дійс�½ости той Лек, цей

добрий, �½аїв�½ий Лев так кперто лізе �½а р о ж єм ?—думала

па�½і Ольга. Щ о тяг�½е його туди, чого ш укає „там“? Во-

�½а-ж... хто, як ке во�½а сама �½а влас�½і очі пересвідчилась,

що всякі шука�½�½я, за чим-би �½е було „там“ — �½еможли

ві. Во�½а сама ледве вирвалась з&ідти, все ки�½ула, а вир

валась, бо бушує там буревій кеуговка�½кх стихій... Ки

датись в �½их? Ломити життя по полови�½і? Ооо, �½і! Це

вж е вибачте. Хай �½айдуться дуркіщі. Во�½а чудес�½о, то�½

ко роскусила порож �½ього мокляка й шкаралупу відки�½у

ла отак, раз-два �½а бік, без вага�½ь. Але ві�½, Лев... Па�½

Г�½ат відповідав кисло: „На кордо�½і був з�½айомий ж а�½

дарм... Втиць�½еш, було, мізер�½ого долярчика й переведе.

На превеликий жаль його „цап�½ули“. А лізти просто так,

�½аосліп комусь в зуби — жаль. Ж аль, собачому си�½ові...

В сусід�½ім селі був переводчик, та й того чорт злизав.

Пішов туди й з�½ик. Р осказую ть, �½іби, в Ж итомир в „до-

прі“ за шпіо�½а сидить. Також ш піс�½а ще з�½айшли! А

сидить, П огода з�½ов, Тем�½ота — очі виколи, Дощ, дощ

digitized by ukrbiblioteka.org

і дощ. Лю рить, як з ри�½ви. Д ва кроки вперед — могила.

Хоч в морду тріс�½и. Ві�½ би рішуче �½е радив отак �½а га-

лай-балай вириватись. З�½ аю ть во�½и де г р а �½ и ц я ? М і ж

и�½ьшім, ві�½ з�½ає ще од�½ого переводчика. А так... їй-бо

гу, варто зачекати де�½ьок. Ві�½ від щ ирого серця радить.

По приятельський.

А як ві�½ у очі Л ьва дивився. Влізти в �½их хотів. І

все ви�½увато якось... Ви�½е�½ �½іби ві�½ у всьому, �½іби за

це Б ог-з�½а яку �½агороду діставав, а �½е так, просто від

доброго серця. Ах, ти, ти... Д обрю га ти, Г�½ате. Так й

свербить доло�½я потріпати тебе по плечу, а після роз-

маш�½о зібрати в обійми та до грудей. І тис�½ути все по

ведмежі, міц�½о, �½е жалуючи твоїх костей.

— П ереходити цей „кордо�½“ — тяг�½ув ві�½ — �½е ж а р т ..

Це, брат, �½е звичай�½ий собі отак кордо�½, яких у світі

тисячі. Це зветься твердо, рішуче, коррдо�½. Попадеш або

туди, або сюди і — кук... Сиди й �½е рипайся. І стер е

ж уть його все сторож кі вартові. Чуй�½і, зволочі. Колю

чими дротами заквітчали, обвішали дзві�½очками. І зграя

прож екторів гострозорих, мов сови лупаю ть що хвилі

очима. От во�½о, що це за кордо�½.

Це казав па�½ Г�½ат з таким чуттям, що �½е здатися

�½а його переко�½а�½�½я, просто було-б річчю �½етактов�½ою .

Але Лев подумав, приложивши серед�½ій палець правої

руки до �½иж �½ьої губи, яку гриз до крови, після трус�½ув

головою і руб�½ув:

— Ні! Я йду. Гей ви, звер�½увся до М аксима й К о

вальова, чи думаєте зі м�½ою маршувати, чи залиш ає

тесь?

Максим гля�½ув �½а Ковальова. О ста�½�½ій кив�½ув го

ловою �½а з�½ак згоди. И �½ш ої ради �½е було. О тж е йдуть.

Найвища пора. Лев ще до столу підійшов, вихилив з а

мість меду чарку горілки й пішов одягатися. Па�½ Г�½ат

з�½из�½ув лише плечима і як люди�½а, що зробила все, що

могла, зі злегка �½іби ображ е�½ою мі�½ою, сів вечеряти.

О льга вийшла 8а Львом у сусід�½ю кім�½ату.

— Чи ві�½ добре обдумав свій к р о к ? Чи �½е к ая ти

м еть ся? Чи �½е кращ е було-б зачекати тих пару д�½ів, �½у

а тоді будь що б у д е? Г а ?

Але ві�½ мовчки одягався.

— Ні, па�½і О л ь г о ! Це просто таки �½е... е т !... во�½а

�½е розуміє його й баста. Щ о про це б алакати ?

Ві�½ одяг�½ув досить притертого гумака, �½а �½ього

�½акульбачив великий паку�½ок, де була од�½а змі�½а білиз

�½и, запас�½і черевики, одяг та �½евеличка ковдерка — да

ру�½ок матері.

З рід�½им селом прощаючись, ві�½ бачив майже

в с і

digitized by ukrbiblioteka.org

М айже все притягувало його увагу. Кожде дерево, кож-

да хата, лише �½айме�½ше зауваж ав матір. Коли відїзж ав

�½апів пя�½ий, ки�½увся до �½еї, поспіхом цілував ї ї в чо

ло, щ ось мокре чув �½а устах, щоках, очах, скро�½ях, чо

лі, щ ось �½іби костистими клеш�½ями тис�½уло його, але

ві�½ ки�½ув її і побіг. По дорозі до товариш а зайшов. Той

ж артував, міц�½о руки тис та просив писати. Мати, зви

чай�½о, письма �½е з�½ає. Куди там їй писати. Але �½а п ер е

хресті за селом зобачив ї ї ще раз. Зіг�½увш ися, стояла

з якимсь клу�½очком під пахою.

Коли підвода зрів�½ялася з �½ею, протяг�½ула руки з

клу�½очком, хотіла що-б ві�½ зліз, та часу �½е було. З пла

чем щ ось сказала, а після ки�½ула �½а віз клу�½очок, сама

підбігла трошки та мала великі чоботи �½а �½огах. П лута

лась у довгій спід�½иці, якось �½іби спасаю чись від чогось,

в оста�½�½ю простяг�½ула руки і спи�½илася. Еі�½ пару разів

огля�½увся. Ко�½і бігли буй�½им ґальопом. А мати хрести

ла позаду хмару зб и то ї куряви. При кордо�½і заїхали до

па�½а Г�½ата з дружи�½ою і гайда. Та ковдерка була єди

�½им і оста�½�½ім подару�½ком матері. О льга більше �½е ма

ла чого казати.

Всі троє �½ава�½таж е�½і вийшли. Прощалися щиро й

тепло. С тара мати па�½а Г�½ата �½е забула похрестити

хлопців �½а дорогу, хоч Лев і зморщив чоло. Всі випро

вгавав. Після залишився лише оди�½ па�½ Г�½ат, який мав

довести їх аж до сам ої річки та показати кладку. У т е

м�½оті О льга міц�½о тис�½ула руку Льва, але ві�½ �½ ава�½ та

же�½ий як верблюд, стояв коло Г�½ата, весь захопле�½ий

оста�½�½іми вказівками товариш а.

— О�½ вого�½ь, бачиш ?

— Му? —

— Так то двірець. О ста�½�½ій двірєць. Далі потяги

�½е ходять. Йти мусите просто �½а схід і триматися все

в право, але так, щоб ого�½ь завш е був ззаду і трішки з

правої сторо�½и. Ні в якому разі �½е повертати �½а ліво. Там

баг�½о і річка. А гра�½иця йде в тій сторо�½і якраз річкою.

О тже, мааарш!:..

А �½іч, до чорта, тем�½а. А дощ безко�½еч�½о мрячить.

Земля розкисла, майже спіле жито похилилося, заложило

всю межу та плутається між �½огами. У дійс�½ости така

пора якраз і добра для переходу кордо�½у. Сам чорт т е

пер �½е піймає. Хай побачить тепер що �½ебудь. Або чи

вреш ті захочеться кому тепер вилазити �½а д ощ ?

Йшли пруткою ходою, спустилися в доли�½у, перей

шли луг та �½аблизилися до річки. Тут �½емає містка, але

леж ать дві вербових комердяки поперек річки. Правда

&о�½а зовсім �½е широка! т$к метрів з пять* П ерескочити-б

Літературно-науковий вісник_1931_Том 107_Книжка 10!!!.pdf

Plik z chomika:

Inne pliki z tego folderu:

Inne foldery tego chomika: