Літературно-науковий вісник_1934_Том 1_Книжка 01!!!.pdf

(2558 KB) Pobierz
digitized by ukrbiblioteka.org
НАШ
ПРАПОР
�½айцікавіший ілюстрова�½ий часопис, що вихо­
дить двічі в тижде�½ь (в четвер і в �½еділю)
В кож �½ом у числі:
огляд світової політики, статті �½а політич�½і,
господарські та культур�½і теми, огляд украї�½ської й чужої преси
відділ „для розваги».
Хто �½е вста�½і передпачувати щоде�½�½ик, передплатить �½апев�½о
„НАШ ПРАПОР“, бо крім богатого й цікавого змісту часопису,
всі точ�½і Передплат�½ики одержують ще щомісяця все �½ову к�½ижку·
премію (128 стор.)
вида�½�½я
„ У К Р А Ї Н С Ь К О Ї Б І Б Л І О Т Е К И “
Щ е �½и�½і ш л іт ь п е р е д п л а т у !
ПЕРЕДПЛАТНІ враз з к�½ижками-преміями місяч�½о 1 зол.
95 сот., чвертьріч�½о 5 зол . 55 сот., півріч�½о 11 зол. 10 сот.,
З а к о р д о �½ о м : р іч �½ о
4 ам. доляри, або їх рів�½овартість.
А д р е с а : Л ь в ів , вул. Р у с ь к а 18. К о �½ т о П К О 5 0 0 .2 7 7 .
„Украї�½ська Бібліотека“
Періодич�½е
видав�½ицтво
крещих
творів
украї�½ського
й
світового
Виходить щомісяч�½ими випусками в обемі 8 аркушів (128 стор.) друку
�½ а к л а д о м Іва�½а Т и к т о р а .
письме�½ст
Адреса:
Львів,
Руська
18·
„ У К Р А Ї Н С Ь К А БІБЛІОТЕКА**
в
�½айдешевшим видав�½ицтвом у свойому роді бо
ц іл о р іч �½ а п е р е д ·
п л а т а
за 12 томів, обвму 96 аркушів або 1356 сторі�½ друку, ви�½осить
всього
9*60 з о л .
Півріч�½а — 5 зол. Чвертьріч�½а — 2-60 зол. Для закор­
до�½у 2 ам. доляри.
Щ И Т Н И К “ мож�½а �½абува-
В адмі�½істрації «0111 і
П
її Н ти такі к�½ижки:
■
І
I
і
І
I
І
I
Л
І
1) Д . ДО Н Ц О В — М аса і П ровід .
2) Поетка украї�½ського р ісор дж і-
ме�½та (Леся Украї�½ка)
.
.
3) Націо�½алізм, Львів 1926
.
.
4) БЕРНЯРД Ш О В — Велика Кате-
ри�½а (драм а)
5) Г. ЗУДЕРМАН — Литовські Опо-
віда�½�½я
б) Д . ДО Н Ц О В — Підстави �½аш ої
політики, Віде�½ь 1922
ц.
*
„
„
„
„
V
— зл..
V
— „
5'— „
Г— *
1*50 „
2'— *
digitized by ukrbiblioteka.org
Евге�½ М ала�½юк.
I
Карпатський триптих
1.
З�½ов гори у смерекових борах,
З�½ов поло�½и�½и і карпатські чари,
Та �½а доли�½и сходить тьмя�½ий жах:
Збіраються �½а чор�½у раду хмари.
Скрадаються — то Гу�½�½и чи Татари?
Впав Святослав від брат�½ього �½ожа
І тиша залягає �½а кряжах
Перед грозою вог�½я�½ої кари.
Враз вдарило і загуло. І вмить
Довкола все рокоче і шумить
І �½ебо розти�½ають блискавиці.
Гудуть вітри. Гремить верхови�½а
Немов ого�½ь, що тьму перети�½а,
Із крем�½я викресає гостра криця.
2
.
А по-під горою
,
По-під зеле�½ою...
Так завжди: �½а узбоччах ж�½уть же�½ці,
Я. по-при �½их — суворі й �½едвоз�½ач�½і,
Тримаючи списи і руш�½иці,
Проходять �½еобач�½і Сагайдач�½і.
Там — спбкою ба�½дур�½ого жерці,
Сліпі �½а си�½ь, �½а золото — обач�½і,
У холодку, перекусивши смач�½о,
Вилежують з сопілкою в руці.
А тут ідуть веселою ходою
Під марш пісе�½ь, що в кож�½ій — буря! штурм
Ми�½уле пото�½уло в хвилях сурм,
Майбут�½є сяє ярим со�½цем бою.
Щ бж перед цим — роди�½и, гру�½т* жі�½ки,
Промі�½я�½і �½а похід та люльки?
3.
На чор�½оті розгойда�½их борів
Примарами блукають сиві мряки.
Вже — по грозі. Розходиться. І, заки
Засяє де�½ь, — лу�½а пташи�½ий спів.
digitized by ukrbiblioteka.org
Не кличеть верху древа тем�½ий Див.
В шолбмах гір, мов вої-�½евміраки,
Карпати скамя�½іли в віщі з�½йки,
Наїживши смереки хижих грив.
І в �½ебі глиби�½іє древ�½я яр,
Під�½осячись �½ад верхами і логом,
Над падолом, що заляга облогом
Від правіку...
За мряками примар
Встає відвіч�½ий, життєдай�½ий дар —
Звитяж�½е со�½це ярос�½им Дажбогом.
19. VII. 1932.
Гребе�½ів.
Ни�½і
Цю дійс�½ість, імлами повиту,
Цей вік, що �½е з мармору, — з гіпсу,
Т�½е вітер Старого Завіту,
Рве буря Апокаліпси.
(^рушаться, падають сті�½и,
Й дарем�½о туляться люди
До фатаморга�½ пусти�½і,
Зрадливих обрисів злуди.
Та під штуч�½ою млою — з�½аю —
Вже �½адходять суворі фаля�½ги:
Ге�½ — крізь суті�½ь — пломё�½а Си�½аю,
А праворуч — з мечем — арха�½гел.
■ . XI. 1933.
9
В шПравців
Кишать і клубляться вяз�½ич�½і двори
Живлом, що слас�½е бур і �½еспокою:
Бу�½тарським брацтвом,молоддю палкою
И пометом всяким людської потвори.
І спіль�½их леж і д�½ів зако�½ суворий
Нераз тут зводить вяз�½ів двох з собою
І думи й ходи вяжуть їм дружбою
'
Виз�½а�½�½я їх і раді суговори.
Та роки йдуть і ялові і хмурі —
І в мить якусь з�½е�½авидять посполу
Свій порух, слозо й погляд коже�½ друзі.
І при осяя�½ім крізь грати мурі
Дві ті�½і зваляться в�½очі із полу
В роззяре�½ій, скрівавле�½ій �½апрузі.
digitized by ukrbiblioteka.org
УІайтіг Кесіг
:Улае Самчук
.
ГОРИ ГОВОРЯТЬ
· · ·
(Виїмок
Х
то
622 М ат
МейісЬеп, Р
'и. 5. А,
З
П О ВІСТ І.)
каже, що гуцул злий — гріх чи�½ить. — Дай Боже
і Вам здоровєчко, — відповідає ві�½ �½а поздоровле�½�½я. І це
щиро чути з голосу, вид�½о з очей. Ллє гуцул гордий і ам­
біт�½ий. Ві�½ гостро відчуває кож�½у образу і довго �½осить її
в серці. Навіть �½ез�½ач�½а дріб�½иця може зробити двох гуцу­
лів смертель�½ими ворогами. Нераз ціле життя просудяться,
з�½ищать себе, свою роди�½у і од�½а смерть всилі покласти
тому край. Ллє всетаки гуцул �½е є злий. Закличе, привітає
щирим словом, �½акормить, �½апоїть. Полюбить — вір�½ий до
смерті. В біді товариша �½е видасть і �½іколи �½е зрадить.
Запитайте Ма�½івчуків і мого батька, за що во�½и стали
смертель�½ими ворогами і во�½и �½апев�½о �½е з�½атимуть, що
вам відповісти. От ворогували і все. Не�½авиділи од�½і других,
билися, судилися. Де Цока�½ — там �½емає Ма�½івчука, де
Ма�½івчук — там �½е ступить �½ога Цока�½а. Навіть до од�½ої
церкви �½е йшли.
Брати Ма�½івчуки жили в самім Ясі�½ю, під гру�½ем Бу­
кови�½ка за двірцем. Старший з �½их високий, сухий, �½іс со­
кирою, — мав поле межа в межу з �½ашим. Це мабуть
і
сталося причи�½ою довголіт�½ьої сварки. Ллє поглубив
і загострив її оди�½ випадок із бути�½у.
Мороз�½ий, со�½яш�½ий ра�½ок. Гори очище�½і і сяють
сріблом. Батько і ми всі три хлопці вибралися в бути�½ під
Ме�½чілем. Годи�½ дві їзди. Возили �½а пристав до Тиси колоди.
Зїздилося туди багато людей — з Кевелева, Тиси, Лазещи�½и,
Стеб�½ого. Були там і всі Ма�½івчуки.
Батько довго вагався, чи їхати йому туди �½а зарібки,
але було це так вигід�½о, що ві�½ рішився. І от поїхали. Який
чудес�½ий був це де�½ь. Замороже�½ий с�½іг переливався мілі-
ярдами діяма�½тових барв. Яли�½и �½іби з хрусталю. Жаріюче,
черво�½яве со�½це ві�½чало могут�½ій, сріб�½ий шпиль Говерлі.
Гірські дороги вузькі і ховзькі. Поволі собкаємо під
гору, прямуючи до місця, де заготовле�½і �½аші колоди. Не­
далеко від �½их стоять чиїсь воли.
— Гей, чиї то бики? — гукає батько. І тут із юрби
людей від ватри озвався Ма�½івчук:
— Я тобі що до �½их?
— Та візьми їх геть із дороги!
— Не �½а голові чейже стоять.
— Ади мушу проїхати· Дерево о�½дё моє.
— ґі моє по твому �½е дерево? Заберу то й проїдеш,
— каже задиркувато Ма�½івчук. Ві�½ пев�½ий себе: їх три
здорових чоловіків. Ллє батько �½е дався довго водити за
digitized by ukrbiblioteka.org

Plik z chomika:

Inne pliki z tego folderu:

Inne foldery tego chomika:

Zgłoś jeśli naruszono regulamin