083 Аліса в Країні чудес.pdf

(860 KB) Pobierz
Льюїс Керрол
Аліса
в Краї�½і Чудес
© "А­БА­БА­ГА­ЛА­МА­ГА", 2001
ОCR та коректура © Aerius (
ae­lib.org.ua
), 2003,mandroid76(mandroid76srv.org.ua), 2010
Переклад з а�½глійської
Вале�½ти�½а Кор�½іє�½ка
за редакцією
Іва�½а Малковича
Передмова
Окса�½а Забужко
Худож�½ик
Владислав Єрко
Зміст
Передмова 
"Прочитай ме�½е..." (О.Забужко) 
Розділ перший  
У�½из і вглиб кролячою �½орою
Розділ другий 
Озеро сліз  
Розділ Третій 
Гасай­Коло та Довгий Хвіст 
Розділ четвертий 
Кролик крутить Крутихвостом 
 
Розділ п`ятий 
Що порадила гусі�½ь  
Розділ шостий 
Порося та перець  
Розділ сьомий 
Божевіль�½е чаюва�½�½я
 
Розділ восьмий 
Королеви�½ крокет  
Розділ дев’ятий 
Розповідь Каз�½а­Що­Не­Черепахи  
Розділ десятий 
Омарова кадриль 
 
Розділ оди�½адцятий 
Хто вкрав пиріжки  
Розділ два�½адцятий 
Свідчить Аліса
Передмова
"Прочитай ме�½е..."
Колись дав�½о ­ майже півтораста років тому, коли й прабабусі твоєї �½е було ще �½а світі, ­ жила 
собі в А�½глії дівчи�½ка �½а йме�½�½я Аліса Ліддел.
Аліса мала тата, маму, двох сестричок і кицьку Ді�½у. А ще во�½а мала гувер�½а�½тку, яка мешкала в 
�½их у домі спеціаль�½о, аби �½авчати сестричок Ліддел добрих ма�½ер. Бо ж �½е так­то во�½о легко 
�½авіть якщо ти вже опа�½увала всі чотири арифметич�½і дії й умієш провідмі�½яти іме�½�½ик "миша", 
­ запам'ятати �½азубок усі �½езліче�½�½і правила щоде�½�½ої ґреч�½ості: як робити при з�½айомстві 
к�½іксе�½, і як за столом �½іколи �½е брати першого кус�½я собі (�½авіть коли �½а солодке подають 
сливовий пуди�½ґ!), і як �½іколи �½е забалакувати першою до дорослих, а мовчати, доки во�½и самі 
�½е заговорять до тебе, і як розмовляти правиль�½ою й гар�½ою мовою, без жод�½ісі�½ького слова­
паразита (ти ж з�½аєш, як важко їх позбутися, усіх отих "�½у" і "карочє")... На коже�½ твій крок 
іс�½ує якесь �½еписа�½е правило: порушиш ­ зоста�½ешся �½е тільки без десерту, а й без обіду взагалі!
Атож, тогочас�½ою А�½глією правила королева Вікторія, і правила во�½а довше за будь­кого з 
брита�½ських королів ­ аж шістдесят чотири роки: від 1837­го по 1901­й, так що ціла та доба 
згодом дістала в історії �½азву "вікторіа�½ської". Коли а�½глійці тепер кажуть �½а щось чи �½а когось 
"вікторіа�½ський", це те саме, що сказати ­ �½езворуш�½ий і застеб�½утий �½а всі ґудзики.
Ось у таку добу й випало жити Алісі Ліддел.
Майже всі ігри тоді були тихі й малорухливі, мовби придума�½і зумис�½е, щоб діти якомога ме�½ше 
бігали та якомога ме�½ше зчи�½яли галасу Та �½е дуже й побігаєш у такому вбра�½�½і, як тоді одягали 
дівчаток ­ заш�½уровуючи й застібаючи �½а сот�½і ґудзичків та гапличків! Найвідповід�½ішим для 
�½их вважався крокет ­ дуже поштива гра, в яку �½е гребувала грати �½авіть королева. Гравці 
статеч�½о й �½еквап�½о походжали по зеле�½ій галявці, по черзі зага�½яючи великими, як хокей�½і 
ключки, молотками мале�½ькі м'ячики до мале�½ьких про�½умерова�½их ворітець. Але й така забава 
випадала далеко �½е щод�½я. Переваж�½о чем�½і дівчатка просиджували тихо, як мишки, за іграми 
�½астіль�½ими ­ картами або шахами.
Хоч Аліса й була дівчи�½кою безпереч�½о чем�½ою і добре вчилася в школі, й слух�½я�½о завчала 
�½апам'ять десятки �½еймовір�½о �½уд�½их та повчаль�½их віршиків із шкіль�½ої чита�½ки, ­ проте во�½а 
�½е вельми любила довго сидіти �½а од�½ому місці. Її цікавило геть усе �½а світі, і �½евситима її 
допитливість раз у раз брала гору �½ад добрим вихова�½�½ям.
І ось тут �½астав час розповісти про �½айголов�½іше. Про те, що, крім тата, мами, сестер, 
гувер�½а�½тки й кицьки Ді�½и, в Аліси Ліддел був улюбле�½ий і вір�½ий друг ­ па�½ Чарлі. Тобто 
�½асправді його звали Чарльз Лутвідж Доджсо�½, а що ві�½ трохи зати�½ався, то, рекоме�½дуючись 
�½ез�½айомим, вимовляв своє прізвище як "До­до­доджсо�½", тож сестрички Ліддел і прозвали його 
­ Додо (так зветься оди�½ вимерлий вид великих, сміш�½их і �½езграб�½их птахів). Але па�½ Чарлі 
�½ітрохи �½а таке прізвисько �½е ображався, бо, сам бувши �½еабияким витів�½иком, залюбки 
перекручував �½а різ�½і лади �½е тільки влас�½е ім'я, а й всі іме�½а, �½азви, пісе�½ьки й віршики, які лиш 
трапляли йому �½а слух ­ особливо ж довжелез�½і за�½уд�½і поемища з Аліси�½ої чита�½ки.
Дівчатка падали зо сміху (а гувер�½а�½тка їх�½я в цей час, мабуть, губи кусала від злості!), коли 
милий, любе�½ький­дороге�½ький Чарлі­Додо почи�½ав бавити їх своїми віршовими драж�½илками. 
Та хіба тільки драж�½илками! Невтом�½ий �½а прекумед�½і вигадки, в усіх іграх ві�½ був Алісі та її 
сестрам �½айпершим товаришем ­ дарма що в гості приходив як товариш їх�½ього тата. Адже па�½ 
Чарлі був �½е просто собі Додо, а професор �½айслав�½ішого у�½іверситету А�½глії ­ Оксфордського, 
і викладав математику й логіку в тому самому коледжі Христової Церкви, де Аліси�½ тато був 
дека�½ом. Ба більше ­ професор Доджсо�½ мав свяще�½ицький са�½! І такий поваж�½ий чоловік, 
підтикавши довгу чор�½у рясу, годи�½ами бігає по лужку та регочеться з дітлахами!
"Не і�½акше як світ кі�½чається!" ­ �½ишком обурювалась Аліси�½а вікторіа�½ська гувер�½а�½тка, але 
що во�½а могла вдіяти?
Дорослі здебільшого таки вважали професора диваком, хоч ві�½ і �½аписав для �½их силу­силе�½�½у 
премудрих к�½ижок з математики й логіки. Коли скласти всі ті к�½ижки докупи, то за все 
професорове життя (а помер ві�½ 1898 року, мавши 66 літ) �½абереться близько двохсот томиків, 
тобто аж п'ять полиць ­ ціла тобі бібліотека! І зовсім осіб�½о ­ �½а окремій полиці ­ стоятимуть 
кілька, що �½е містять �½і формул, �½і кресле�½ь, і підписа�½і �½е справж�½ім професоровим іме�½ем, а 
псевдо�½імом ­ Льюїс Керрол. А вже [6] серед тих �½айосіб�½ішими будуть оці дві повісті про 
Алісу, що їх ти тримаєш зараз у руках.
Усе почалося з того, що од�½ого спекот�½ого літ�½ього д�½я па�½ Чарлі вибрався з Алісою та її 
сестрами �½а прогуля�½ку чов�½ом. Той де�½ь ­ 4 лип�½я 1862 то року ­ �½азавжди увійшов в історію 
світової літератури. Бо там, �½а воді, сидячи за веслами, Чарлі­Додо розповів Алісі �½айхимер�½ішу 
казку, яку їй будь­коли траплялося чути. Так �½ародився великий а�½глійський письме�½�½ик Льюіс 
Керрол.
У казці мовилося про �½еї саму, Алісу: про те, як во�½а раз пог�½алась була за білим кроликом ­ і 
опи�½илася в краї�½і, зовсім �½еподіб�½ій до тої, в котрій жила з татом і мамою, з усіма своїми 
шкіль�½ими підруч�½иками, приписами й правилами доброго то�½у. В тій чудер�½ацькій краї�½і всі 
звич�½і зем�½і правила що �½е крок летіли шкереберть: птахи й комахи, риби й звірята, і геть 
фа�½тастич�½і поторочі, і, звичай�½о ж, король із королевою (без королів­бо �½іяка краї�½а 
�½еможлива, �½авіть якщо во�½а Краї�½а Чудес), ­ усі �½авперебій вар�½якали каз�½а­що й чи�½или 
глупство за глупством, �½іби зумис�½е заповзялися передраж�½ювати все, чого Алісу дога було 
�½авче�½о ­ цебто всі її уявле�½�½я про те, яким має бути правиль�½ий світ. Навіть у крокет там грали 
ціпком �½еправиль�½о а вже поводилися всі, без ви�½ятку, так, �½іби зроду й �½е чули про добрі 
ма�½ери! А проте, хоч би які шале�½і пригоди випадали та» Алісі, во�½а �½і разу �½е злякалася ­ її й �½а 
хвили�½ку �½е полишила цікавість: а що ж буде далі? А всяк же з�½ає: поки тобі цікаво ­ гра триває! 
(Навіть якщо це гра завдовжки в життя...)
Чарлі­Додо також це з�½ав ­ хоч ві�½ і був �½а двадцять років старший за Алісу, але гратися за тих 
двадцять років �½е розучився як то трапляється з більшістю дорослих. Не див�½о, що во�½и таї 
здружилися ­ професор математики і мале�½ька дівчи�½ка. Їх�½і гра в казку продовжилася й тоді, 
коли Аліса трошки підросла і �½а, усе в світі їй запраглося чимшвидше перейти зі ста�½овища 
мале�½ької дівчи�½ки, яку повчають усі, кому зама�½еться, до ра�½гу доросле дами, перед якою ­ 
�½авпаки ­ всі ша�½обливо замовкають. Мовою шахів, що в �½их так часто грали Чарльз і Аліса, це 
зветься перейти з пішаків у королеви. І Керрол вволив це Аліси�½е бажа�½�½я, цим разом пере�½ісши 
її пригоди у світ за дзеркалом, де і розігрується отака шахова партія. А в числі фігур, що 
супроводять дівчи�½ку �½а шляху від першої до восьмої лі�½ійки, зобразив і себе в подобі Білого 
Лицаря. Це ві�½, �½езграба, верхи �½а ко�½ику, обчіпля�½ому [7] всякою всячи�½ою, без угаву торочить 
Алісі про свої дивацькі ви�½аходи, а �½а проща�½�½я просить її озир�½утись і помахати йому рукою... 
Дівчи�½ка стає дорослою. Грі кі�½ець ­ і дитячій дружбі також.
(Через багато­багато років, коли Чарльза Доджсо�½а вже �½е буде �½а світі, а Аліса Ліддел буде 
Zgłoś jeśli naruszono regulamin