23.pdf

(228 KB) Pobierz

Віс�½ик ЛНУ іме�½і Тараса Шевче�½ка №

10 (221),

Ч. І,

2011

МЕТОДИКА ВИКЛАДАННЯ ІНОЗЕМНОЇ МОВИ

У ВИЩІЙ ШКОЛІ

УДК

81-112

Віцюк А. А.

СТАНОВЛЕННЯ ТА РОЗВИТОК ОСНОВНИХ ПОЛОЖЕНЬ

МЕТОДИКИ ІНТЕНСИВНОГО НАВЧАННЯ ІНОЗЕМНИХ МОВ:

ГОЛОВНІ ІДЕЇ ТА ПРИНЦИПИ

Ідеї раціо�½аль�½ої орга�½ізації та і�½те�½сифікації процесу �½авча�½�½я

і�½озем�½их мов мають тривалу історію і �½е є абсолют�½о �½овими в

методиці. Методика і�½те�½сив�½ого �½авча�½�½я має три стадії розвитку

–

зародже�½�½я, удоско�½але�½�½я та оформле�½�½я в ціліс�½у систему. Метою

кож�½ого �½апряму було практич�½е оволоді�½�½я уч�½ями мовою. Саме для

цього і були використа�½і прийоми та засоби і�½те�½сифікації.

Як відомо, з�½а�½�½я і�½озем�½их мов мало велике з�½аче�½�½я в соціаль�½о-

еко�½оміч�½ому розвитку а�½тич�½ого суспільства, тобто Ассирії, Вавило�½у,

Стародав�½ього Єгипту, Греції та Риму. Непересіч�½е з�½аче�½�½я во�½о мало і

в період Серед�½ьовіччя. Введе�½�½я і�½озем�½ої мови у програми шкіл

Європи

(XVIII —

початок

XIX

ст.) відбувалося в той моме�½т, коли

па�½уюче місце в �½их посідала лати�½а. По�½ад тисячоліт�½я традиція

виклада�½�½я лати�½ської мови в �½авчаль�½их закладах поз�½ачилася і �½а

практиці �½авча�½�½я �½ових мов. По-перше, �½а процес виклада�½�½я �½ових

захід�½оєвропейських мов пере�½осилися ті прийоми, що застосовувалися

щодо лати�½и. По-друге, у процесі вивче�½�½я живих мов уста�½овлювалися

ті самі цілі, що й у вивче�½�½і мертвих. Лати�½ська мова розглядалася як

класич�½ий зразок єди�½ої граматики, яка відображала форми людського

мисле�½�½я. Тому ос�½ов�½е з�½аче�½�½я вивче�½�½я мов педагоги вбачали у

вивче�½�½і граматики як засобу оволоді�½�½я логіч�½им мисле�½�½ям. Особливу

роль відігравала лати�½ська мова в розвитку цивілізації як мова школи,

церкви, �½ауки та засіб між�½арод�½ого спілкува�½�½я.

Отже, ви�½икає переклад�½ий метод �½авча�½�½я і�½озем�½их мов. Поява

переклад�½их методів

(граматич�½ого

або си�½таксич�½ого, а також

лексич�½ого або а�½алітич�½ого) з�½ач�½о �½е активізувала мовле�½�½єву

діяль�½ість уч�½ів. Причи�½ою цього стало те, що ці методи були

оріє�½това�½і �½а загаль�½оосвіт�½і цілі �½авча�½�½я. З�½ач�½а увага була

приділе�½а чита�½�½ю, перекладу, граматиці, лексиці та письму, а �½е

вивче�½�½ю мови

–

живого засобу спілкува�½�½я. Голов�½ими прийомами

�½авча�½�½я були повторе�½�½я, а�½аліз, переклад та вивче�½�½я �½апам’ять. Лише

в Г. Олле�½дорфа були представле�½і елеме�½тар�½і вправи �½а створе�½�½я

діалогів.

178

Віс�½ик ЛНУ іме�½і Тараса Шевче�½ка №

10 (221),

Ч. І,

2011

70-х

роках

XIX

століття буржуазія в пошуках �½ових ри�½ків

сирови�½и і збуту товарів виходить за межі �½аціо�½аль�½их держав. У цих

умовах зростає попит �½а людей, які володіли б �½асамперед ус�½им

мовле�½�½ям. В цей час постає пита�½�½я про створе�½�½я �½ових методів, які

були б спрямова�½і �½а реалізацію завда�½ь, вису�½утих суспільством.

Процес розробки �½ових методів, протилеж�½их переклад�½им методам, в

історії методики �½азва�½о Реформою. Подальший розвиток суміж�½их з

методикою �½аук також став передумовою для появи �½ових, прямих

методів.

Ос�½ов�½і передумови ви�½ик�½е�½�½я �½атураль�½их та прямих методів

мож�½а окреслити так:

мовоз�½авство та психологія дедалі більше впливають од�½е �½а

од�½ого;

почи�½ає

формуватись

психолі�½гвістич�½ий

�½апрям,

представ�½иками якого доведе�½о, що в ос�½ові мовле�½�½євої діяль�½ості

люди�½и лежать фізіологіч�½і та психологіч�½і процеси, вивче�½і фо�½етич�½і

змі�½и, пов’яза�½і з артикуляцією. Таким чи�½ом, була започаткова�½а

фо�½етика як розділ лі�½гвістики.

створе�½а теоретич�½а ос�½ова для поста�½овки артикуляції звуків;

психологіч�½і дослідже�½�½я в галузі експериме�½таль�½ої психології

засвідчили, що мовле�½�½я є діяль�½істю. Ос�½ов�½у роль в �½ьому відіграють

акустич�½і та мотор�½і відчуття;

дослідже�½�½я Вюрцбурзької школи психології які вказували �½а

відсут�½ість зв’язку між мовле�½�½ям та мисле�½�½ям, мовле�½�½ям та чуттєвим

піз�½а�½�½ям, тому був зробле�½ий вис�½овок про �½еобхід�½ість оволоді�½�½я

мовле�½�½ям меха�½іч�½им шляхом;

із дослідже�½ь Тор�½дайка з порів�½яль�½ої психології, теорії проб та

помилок випливало, що реакція �½а стимул закріплюється в результаті

повторе�½ь;

гештальтпсихологи, розкритикувавши теорію проб та помилок,

вод�½очас стверджували про важливість імітації у процесі �½авча�½�½я.

Саме в цей час почали з’являтися елеме�½ти актив�½ого і творчого

�½авча�½�½я уч�½ів. Були створе�½і прямий та �½атураль�½ий методи, які

спиралися �½а лі�½гвістич�½і погляди молодограматиків і психологіч�½і

погляди

Лейпцизької

школи

експериме�½таль�½ої

психології.

Молодограматики довели, що іс�½ує при�½цип фо�½етич�½ої відповід�½ості

між спорід�½е�½ими мовами. В�½аслідок цього суттєвішими стали

граматико-переклад�½і і лексико-переклад�½і методи �½авча�½�½я. Цьому

допоміг розвиток переклад�½их галузей психології, здійс�½е�½ий у працях

В. М. Бехтерєва, В. Ву�½дта та С. С. Корсакова. Представ�½ики прямого та

�½атураль�½ого методів

(В.

Фієтор, Б. Еггерт, Г. Сюїт, П. Пассі та В. Ву�½дт)

створили ціліс�½у методич�½у ко�½цепцію. З-поміж представ�½иків

�½атураль�½ого методу варто виокремити Р. Гуе�½а, М. Берлиця та

М Вальтера. Завдяки їх �½ауковому обґру�½тува�½�½ю ці методики стали

переважати �½ад і�½шими.

179

Віс�½ик ЛНУ іме�½і Тараса Шевче�½ка №

10 (221),

Ч. І,

2011

Практич�½им втіле�½�½ям цієї те�½де�½ції було пошире�½�½я

„курсів

Берлиця”, який пропо�½ував своїм слухачам прискоре�½ий метод

оволоді�½�½я і�½озем�½ою мовою. Перші курси ви�½икли в США в

1878

р. і

швидко �½абули пошире�½�½я в багатьох краї�½ах. До ос�½ов�½их прийомів

Берлиця від�½есе�½о �½епереклад�½ий характер виклада�½�½я �½авчаль�½ого

матеріалу. Велика кількість �½аоч�½ості, перевага ус�½ого мовле�½�½я �½ад

письмовим, діалогу �½ад мо�½ологом, використа�½�½я паралі�½гвістич�½их

засобів сема�½тизації, повторе�½�½я та заучува�½�½я готових зразків та

і�½дуктив�½ий підхід до �½авча�½�½я граматики. Од�½ак були і �½едоліки цієї

методики. Наприклад, відмова від перекладу, �½едостат�½я мотивація

мовле�½�½євих дій і меха�½іч�½ий характер повторів, розрив між вивче�½�½ям

матеріалу і його використа�½�½ям в мовле�½�½і. Не тотож�½у, але при�½ципово

подіб�½у методику пропо�½ував Гуе�½

(1831-1898).

В методиці Гуе�½а

це�½траль�½е місце посідає імітація різ�½ома�½іт�½их дій з метою �½авча�½�½я

дієслів.

Не ме�½ш важливий в�½есок у розвиток і�½те�½сифікації �½авча�½�½я був

зробле�½ий представ�½иком �½атураль�½ого методу М. Вальтером. Спочатку

ві�½ використовував пасив�½е прослуховува�½�½я і повторе�½�½я уч�½ями �½азв

дій за вчителем. Наступ�½им етапом було використа�½�½я ігрових прийомів,

які поступово перетворювалися �½а театралізацію фрагме�½тів і цілих

уроків. Вальтер �½адавав з�½ач�½ої ролі грі та театралізова�½им етюдам, які

мали важливе з�½аче�½�½я в і�½те�½сив�½ому �½авча�½�½і. Вче�½ий �½амагався

створювати такі ситуації, які б виглядали природ�½о. Завдяки цьому

почали розвиватися ідеї предмет�½ої �½аоч�½ості та докуме�½тува�½�½я того,

що відбувається �½а уроці.

Прямий метод оріє�½това�½о �½а витіс�½е�½�½я рід�½ої мови із процесу

виклада�½�½я, створе�½�½я і�½озем�½ого середовища з опорою �½а �½аоч�½ість,

жести та міміку, використа�½�½я ідіоматики, ко�½текстуаль�½о обумовле�½ої

лексики та і�½те�½сив�½е тре�½ува�½�½я вимови. Всі ці аспекти також з�½айшли

своє відображе�½�½я у розвитку і�½те�½сив�½ої методики �½авча�½�½я і�½озем�½ої

мови.

Використа�½�½я �½атураль�½ого і прямого методів мало позитив�½ий

результат, а розробле�½і прийоми і способи �½авча�½�½я увійшли в арсе�½ал

сучас�½их методич�½их засобів. Ос�½ов�½ою заслугою представ�½иків

Реформи є те, що во�½и звер�½улися до живого розмов�½ого мовле�½�½я.

Ними була створе�½а методика �½авча�½�½я ус�½ого мовле�½�½я. Великим

досяг�½е�½�½ям прихиль�½иків прямого методу мож�½а вважати розробле�½�½я

методики �½авча�½�½я вимови, створе�½�½я системи фо�½етич�½их вправ, що

дозволили ефектив�½о опа�½овувати звукову архітекто�½іку мови. Більшість

прийомів поста�½овки вимови і фо�½етич�½их вправ успіш�½о

використовується і зараз.

Упровадже�½�½я �½атураль�½ого і прямого методів мало серйоз�½і

�½едоліки. Представ�½ики цих �½апрямків �½еправиль�½о вирішували пита�½�½я

про зв’язок мови і мисле�½�½я. Во�½и вважали, що мож�½а оволодіти мовою,

спираючись тільки �½а сприй�½яття і пам’ять. Згодом же було доведе�½о, що

180

Віс�½ик ЛНУ іме�½і Тараса Шевче�½ка №

10 (221),

Ч. І,

2011

в ос�½ові мовле�½�½євої діяль�½ості лежить мисле�½�½я. Окремі вче�½і вважали,

що треба формувати �½ове

„і�½шомов�½е

мисле�½�½я”. Во�½и також

�½еправиль�½о розуміли зв’язок мови і мисле�½�½я. Сучас�½а �½аука

переко�½ливо показала, що мисле�½�½я є загаль�½олюдським, але засоби

оформле�½�½я думок можуть бути різ�½і. Пов�½е виключе�½�½я рід�½ої мови

було також хиб�½им. Академік Л. В. Щерба вважав, що мож�½а вилучити

рід�½у мову з аудиторії, але �½е мож�½а її вилучити з голів уч�½ів. Тому,

�½езважаючи �½а всі �½амага�½�½я викладача, уч�½і у своїй свідомості

мимоволі будуть уста�½овлювати зв’язки між словами рід�½ої та і�½озем�½ої

мов. Безпідстав�½им є і положе�½�½я про �½епереклад�½ість слів. Сучас�½а

практика си�½хро�½�½ого перекладу остаточ�½о спростувала цю тезу.

Необхід�½о заз�½ачити, що й �½епереклад�½і засоби розкриття з�½аче�½�½я слів

�½е завжди �½адій�½і. Абстракт�½і по�½яття �½е піддаються �½аоч�½ому

зображе�½�½ю, а цілком од�½акових за з�½аче�½�½я си�½о�½імів �½емає. Недоліком

прямого методу є пов�½е заперече�½�½я ролі граматики або вивче�½�½я її

заради усвідомле�½�½я вже �½абутих меха�½ізмів. Звичай�½о, мож�½а оволодіти

мовою �½а ос�½ові �½акопиче�½�½я �½егатив�½ого досвіду, тобто того, як �½е

треба говорити. Од�½ак цей шлях вимагає величез�½ої кількості часу, яким

�½е володіє викладач в умовах шкіль�½ого �½авча�½�½я.

У ХХ-му столітті широке пошире�½�½я виклада�½�½я і�½озем�½ої мови

спричи�½ило і�½те�½сив�½у розробку актуаль�½их методів �½авча�½�½я.

Розвиваються і �½еопрямі методи Реформи. Залеж�½о від ос�½ов�½ої мети

розріз�½яють методи �½авча�½�½я продуктив�½ого і рецептив�½ого володі�½�½я

мовою. З-поміж перших �½айбільш з�½ач�½ими є

„ус�½ий

метод” Палмера,

аудіо-лі�½гваль�½ий та аудіо-візуаль�½ий методи. З-поміж других �½айбільшу

популяр�½ість одержав метод Уеста.

На відмі�½у від усіх поперед�½іх методів, використа�½�½я �½еопрямих

методів передбачає �½авча�½�½я �½а ретель�½о відібра�½ому мовле�½�½євому

матеріалі. Так, під керів�½ицтвом Палмера вперше у методиці

розробляються при�½ципи відбору лексич�½ого матеріалу для �½авчаль�½их

цілей і створюється ко�½крет�½ий мі�½імум лексики для а�½глійської мови.

Фріз, представ�½ик аудіо-лі�½гваль�½ого методу, розробляє при�½ципи

відбору граматич�½их структур.

У �½еопрямих методах ос�½ов�½им способом представле�½�½я

граматич�½ого матеріалу стає структура або зразок. Структура завжди

дається дедуктив�½о, а ос�½ов�½им способом її засвоє�½�½я є а�½алогія.

Багаторазове повторе�½�½я а�½алогії уч�½ями супроводжується лексич�½ими

підста�½овками окремих елеме�½тів. Завда�½�½я початкового ступе�½я

(півроку),

полягає у тому, щоб �½авчити уч�½ів розуміти мову �½а слух,

розпіз�½авати і правиль�½о вимовляти окремі звуки і звукосполуче�½�½я, а

також безпомилково відтворювати опа�½ова�½ий лексич�½ий і граматич�½ий

матеріал під час бесіди �½а повсякде�½�½і теми. Од�½им із голов�½их

при�½ципів �½авча�½�½я і�½озем�½ої мови Палмер вважає при�½цип

поперед�½ього пасив�½ого сприй�½яття �½а слух. Згід�½о з цим при�½ципом, �½а

початковому етапі �½авча�½�½я вводиться так зва�½ий і�½кубацій�½ий період,

181

Віс�½ик ЛНУ іме�½і Тараса Шевче�½ка №

10 (221),

Ч. І,

2011

протягом якого уч�½і слухають мовле�½�½я вчителя і�½озем�½ою мовою і

�½амагаються розуміти загаль�½ий зміст мовле�½�½євих повідомле�½ь.

Єди�½им прий�½ят�½им для початкового ступе�½я є і�½туїтив�½ий або

підсвідомий шлях �½абуття з�½а�½ь і вмі�½ь. На думку Палмера,

і�½туїтив�½ому засвоє�½�½ю мови сприяє і заучува�½�½я �½апам’ять. Ві�½ вважає

його ос�½овою вивче�½�½я мови. Заучува�½�½ю підлягають готові зразки

(сполуче�½�½я

слів, рече�½�½я), що приз�½аче�½і для ціліс�½ого сприй�½яття.

Во�½и �½е піддаються жод�½ому а�½алізу чи коме�½тува�½�½ю. У процесі

роботи �½ад вимовою використовується тра�½скрипція.

Для запам’ятовува�½�½я �½ової лексики вче�½ий пропо�½ує градуйова�½у

систему пита�½ь. Важливим є використа�½�½я загаль�½ого пита�½�½я, що

містить �½ове слово і вимагає позитив�½ої або �½егатив�½ої відповіді. Також

мож�½а використати альтер�½атив�½е або спеціаль�½е пита�½�½я, що вимагає

вжива�½�½я �½ового слова у відповіді. Цю части�½у роботи за схемою

„пита�½�½я-відповідь”

Палмер �½азиває

„умов�½им

діалогом”.

Для засвоє�½�½я граматич�½их ко�½струкцій рекоме�½дуються

підста�½овчі таблиці. Це кілька од�½отип�½их рече�½ь, �½аписа�½их од�½е під

і�½шим так, що од�½акові чле�½и рече�½�½я складають по вертикалі стовпчик.

Комбі�½уючи взаємозамі�½�½і елеме�½ти з різ�½их рече�½ь, уч�½і одержують

�½ові, а�½алогіч�½і зада�½им. Коже�½ уче�½ь ус�½о складає за таблицею стільки

прикладів, скільки �½еобхід�½о для того, щоб ві�½ �½авчився вимовляти їх

правиль�½о і швидко.

Таким чи�½ом, шлях до оволоді�½�½я лексич�½им і граматич�½им

матеріалом лежить через його слухову рецепцію і багаторазове меха�½іч�½е

відтворе�½�½я. Метод виключає будь-які письмові форми роботи та

передбачає відсут�½ість будь-яких матеріалів для чита�½�½я. Мета ус�½ого

методу

–

створити в уч�½ів систему мов�½их рефлексів. Ус�½ий метод

„виз�½ає

тільки сприй�½яття матеріалу �½а слух”. І з його допомогою

„в

уч�½я виробляється �½авичка заучува�½�½я мов�½их оди�½иць шляхом

безпосеред�½ьої імітації”

[5].

Отже, ос�½ову

„ус�½ого

методу” Палмера

мож�½а виразити в формулі

„стимул –

реакція”.

І�½туїтив�½о-імітатив�½ий підхід до �½авча�½�½я і�½озем�½их мов з�½айшов

своє відображе�½�½я в методич�½ій ко�½цепції відомого америка�½ського

мовоз�½авця Л. Блумфільда. Ві�½ підтримував ідеї Палмера про те, що

ос�½ов�½ими прийомами є довготривале прослуховува�½�½я, заучува�½�½я

�½авчаль�½ого матеріалу та багаторазове меха�½іч�½е повторе�½�½я. Од�½ак вже

Блумфільд відводив граматиці та слов�½ику додаткову роль. Для

і�½те�½сив�½ої методики в поглядах Л. Блумфільда були виявле�½і і �½ові

риси. Це прогресив�½а ідея використа�½�½я і�½форма�½та як джерела

�½атураль�½ого мовле�½�½я, висока ко�½це�½трація зусиль під час �½авчаль�½ого

процесу та його �½еперерв�½ості, а також імпліцит�½е �½акопиче�½�½я в

пам’яті граматич�½их форм в результаті їх повтору. Методич�½і погляди

Л. Блумфільда сформувалися в руслі ко�½цепції структур�½ої лі�½гвістики.

Во�½и з�½айшли своє практич�½е застосува�½�½я в період Другої світової

вій�½и. В цей час у США у зв’язку з актив�½істю �½а Тихоокеа�½ському

23.pdf

Plik z chomika:

Inne pliki z tego folderu:

Inne foldery tego chomika: