Przyrodniczo-krajobrazowy kompleks „Cytadela” we Lwowie (Ukr).pdf

(2421 KB) Pobierz
УДК
711.4
Т. М. Максим’юк, В. В. Дідик, М. М. Грицак
Націо�½аль�½ий у�½іверситет
“Львівська
політех�½іка”,
кафедра містобудува�½�½я
ПРИРОДНО-ЛАНДШАФТНИЙ КОМПЛЕКС
“ЦИТАДЕЛЬ”
©
Максим’юк Т. М., Дідик В. В., Грицак М. М.,
2015
Розгля�½уто етапи формува�½�½я території природ�½о-ла�½дшафт�½ого комплексу
“Цитадель”
у Львові та особливості його фу�½кціо�½аль�½ого зо�½ува�½�½я сьогод�½і.
Запропо�½ова�½о ко�½цепцію його архітектур�½о-пла�½уваль�½ої орга�½ізації з влаштува�½�½ям
мілітар�½ого парку
“Цитадель”,
а також виріше�½�½я ла�½дшафт�½ими засобами його
меморіаль�½о-пам’яткової фу�½кції.
Ключові слова: Цитадель, природ�½о-ла�½дшафт�½ий комплекс, мілітар�½ий парк,
меморіаль�½ий партер.
Поста�½овка пита�½�½я
Природ�½о-ла�½дшафт�½ий комплекс
“Цитадель”
потребує архітектур�½о-просторової
орга�½ізації як пам’ятка мілітар�½ої архітектури та меморіаль�½ої пам’яті і разом з і�½шими
історич�½ими домі�½а�½тами. Високим Замком, Святоюрською горою, Кортумівкою
–
зумовлює
�½еповтор�½ість од�½ого із природ�½их бельведерів та візитівок міста Львова. Для включе�½�½я його
у систему відкритих територій міста, збереже�½�½я та розвитку �½еобхід�½а карди�½аль�½а змі�½а у
фу�½кціо�½аль�½о-просторовій, архітектур�½о-пла�½уваль�½ій та управлі�½ській орга�½ізації комплексу
“Цитаделі”.
Мета статті
Виз�½ачити ці�½�½ість природ�½о-ла�½дшафт�½ого комплексу
“Цитадель”
у структурі міста та
створити ко�½цепцію архітектур�½о-пла�½уваль�½ого, фу�½кціо�½аль�½о-просторового та структур�½ого
розвитку його території.
Виклад ос�½ов�½ого матеріалу
Сучас�½е узгір’я
“Цитаделі”
складається з трьох гір: Калічої
(Жебрацької),
Шембека
(Вро�½овських)
та Поз�½а�½ської
(Пелчи�½ської) [3].
Перші дві домі�½ували �½ад містом із
півде�½�½ого сходу. Їх �½е розріз�½яли первіс�½о �½а дві окремі, а трактували як оди�½ ціліс�½ий
пагорб, що височів �½ад Сокіль�½ицьким шляхом і простягався вздовж русла Полтви, де
розташовувалось місто. Далі гора звертала біля баг�½истої пойми Сороки. Розташова�½і
пліч-о-пліч, во�½и й тепер �½іби творять єди�½е ціле. Півде�½�½е під�½іжжя третьої, Поз�½а�½ської
гори, ме�½шої за розмірами, обмивав потік із Вульки, утворюючи �½а місці сучас�½ої вул.
Вітовського два ставки
[4].
До часу будува�½�½я військових укріпле�½ь �½а цій території містилась ла�½дшафт�½о-рекреацій�½а і
культур�½о-розважаль�½а зо�½а, що �½айбільшого розквіту досягла у першій полови�½і ХІХ ст. У ці часи
�½а пагорбах Цитаделі відбувалися гуч�½і забави, а у садках пропо�½ували свої послуги
“ши�½ки
просто
�½еба”.
Революція
1848
р. поставила край пита�½�½ю, чи слугуватиме узгір’я �½адалі відпочи�½ковим
тере�½ом. Під час
“вес�½и
�½ародів”
2
жовт�½я
1848
року з Жебрацької
(Калічої)
гори австрійський
гар�½ізо�½, за �½аказом кома�½дувача військами в Галичи�½і ге�½ерала В. Гаммерштей�½а, обстрілював
охопле�½ий зброй�½им повста�½�½ям Львів
[4].
133
Lviv Polytechnic National University Institutional Repository http://ena.lp.edu.ua
Рис.
1.
Модель просторового каркаса Львівської улогови�½и:
1 –
Високий Замок;
2 –
гора Лева;
3 –
гора Скалка;
4 –
гора С�½опківська;
5 –
гора Цитадель;
6 –
Святоюрська гора;
7 –
Кортумівка
[
Джерело: архів Т. Максим’юк
]
Тому для забезпече�½�½я стабіль�½ості �½а захопле�½их територіях та для запобіга�½�½я можливій
російській окупації австрійський уряд
24
жовт�½я
1848
року видав указ
L6096: “з�½айти
й
орга�½ізувати відповід�½і споруди під артилерію та воє�½�½і запаси, які малими силами могли б
стримати �½арод”
[5].
Того ж року була створе�½а спеціаль�½а комісія для вибору місця під будів�½ицтво
цитаделі. Очолив комісію В. Гаммерштей�½, до її складу увійшли окруж�½ий директор фортифікацій
–
і�½же�½ер-підполков�½ик артилерії Шварцлейтер та підполков�½ик артилерії фо�½ Ельбе�½штей�½.
Перевагу �½адали горі Шембека з огляду �½а �½ижче тактич�½их і стратегіч�½их причи�½
[4].
134
Lviv Polytechnic National University Institutional Repository http://ena.lp.edu.ua
Хто був автором комплексу укріпле�½ь Цитаделі
–
�½евідомо. Згід�½о з дослідже�½�½ями
В. Вуйцика, в архів�½их джерелах, датова�½их
1852
роком, у зв’язку з викупом територій під
будів�½ицтво оборо�½�½ого комплексу
“Цитаделі”
згадуються прізвища двох архітекторів
–
службовців Будівель�½ої Директорії Наміс�½ицтва Х. Реззі�½га та Й. Ва�½друшки, які, займаючись
оці�½кою експропрійова�½их буди�½ків, виз�½ачали місця під розташува�½�½я споруд Цитаделі
[6].
Рис.
2.
Львівська Цитадель
з ша�½цями системи Ф. Шолля.
Фрагме�½т пла�½у м. Львова з
1853
р.
[Оригі�½ал –
в Архітектур�½ому музеї
м. Від�½я. Копія
–
у приват�½ій збірці
Т. Пі�½яжка]
Цитадель складалася з двох великих круглих фортів, або бастіо�½ів, як їх �½азивали офіцій�½о,
двох малих і це�½траль�½ого укріпле�½�½я. Форти були розташова�½і по кутах чотирикут�½ика,
це�½траль�½е укріпле�½�½я
–
між �½ими. Все це було підсиле�½е системою ровів з переки�½утими через
�½их дерев’я�½ими мостами. Згід�½о з проектом, протягом
1852–1854
років �½а території узгір’я
спорудже�½о такі об’єкти: голов�½ий корпус казарм
(V-подіб�½ий
у пла�½і); дві квадрат�½их у пла�½і
вежі, розміще�½і �½а деякій віддалі від торців казарми; чотири вежі Максиміліа�½а
(дві
більших із
в�½утріш�½ім діаметром
36
м розміще�½і �½а пів�½іч від казарм, а дві ме�½ших із в�½утріш�½ім діаметром
18
м розміще�½і від казарм �½а півде�½ь).
Кому�½ікацій�½і ходи між вежами, під’їзди тощо влаштова�½о під захистом земля�½их укріпле�½ь,
у півде�½�½ій лі�½ії яких вста�½овле�½о потуж�½у в’їз�½у браму. З метою маскува�½�½я вог�½евих точок
–
оборо�½�½ий периметр засадже�½о кашта�½ами й акаціями. Деякий час �½а території
“Цитаделі”
була
кри�½иця завглибшки
47
м, піз�½іше
–
викопа�½о ще од�½у, глиби�½ою по�½ад
30
м, обидві кри�½иці таки
мали воду, але згодом висохли. Для запасу води у вежах уста�½овили цистер�½и. У схід�½ій части�½і
узгір’я було закладе�½о город для офіцерської кух�½і.
135
Lviv Polytechnic National University Institutional Repository http://ena.lp.edu.ua
Пла�½увалось, що у випадку �½арод�½их заворуше�½ь та і�½ших �½егараздів, �½а території укріпле�½ь
Цитаделі могли переховуватись австрійські урядовці, військовослужбовці і роди�½и офіцерів. У
1931
році �½а цій території були додатково спорудже�½і �½ові бараки за проектом і�½же�½ера В. Лімбергера
[7].
У Першій світовій вій�½і львівська Цитадель та пояси фортів, що її оточують, �½е відігравали
важливої мілітар�½ої ролі. У
1914
році, �½е демо�½тувавши укріпле�½�½я, австрійські війська без опору
залишили місто. У
1914–1915
роках у Цитаделі розміщувався російський гар�½ізо�½.
Рис.
3.
Композицій�½ий а�½аліз
системи фортифікацій Цитаделі.
[Автори:
Т. М. Максим’юк,
В. В. Дідик, М. М. Грицак,
2013
р.]
У
1918–1939
роках �½а Цитаделі був розташова�½ий полк польської піхоти. Під час Другої
світової вій�½и �½а території Цитаделі діяв табір для радя�½ських військовополо�½е�½их
Stalag-328
“Tsutadell” [8].
Для підсиле�½�½я охоро�½и гітлерівці спорудили систему �½евеликих бето�½�½их дотів,
розташова�½их по колу �½а схилах гори. Через ко�½цтабір
“Tsutadell”
пройшло
280
тисяч осіб, з �½их
140
тисяч вмерло від голоду і хвороб
[4].
Після вій�½и споруди Цитаделі використовувались як казарми, піз�½іше
–
як склади.
А�½аліз сучас�½ого ста�½у території Цитаделі
А�½самбль оборо�½�½их споруд
“Цитадель”
є ці�½�½им архітектур�½им об’єктом, єди�½им
збереже�½им �½а території Украї�½и прикладом австрійської оборо�½�½ої архітектури середи�½и
XIX
ст.
Цитадель�½а гора є пам’яткою археології, садово-паркового мистецтва, архітектур�½о-ла�½дшафт�½ого
комплексу м. Львова.
У радя�½ський час територія Цитаделі була у військовому відомстві, з початку
90-х
рр. ВО
“Електро�½”.
Тепер споруди комплексу з прилеглими територіями �½алежать різ�½им, здебільшого
приват�½им, влас�½икам.
136
Lviv Polytechnic National University Institutional Repository http://ena.lp.edu.ua
Відповід�½о до ос�½ов�½ого кресле�½�½я Ге�½ераль�½ого пла�½у Львова до
2025
року територія
Цитаделі фу�½кціо�½аль�½о запрограмова�½а як міський парк загаль�½ого користува�½�½я. Також зада�½о
фу�½кціо�½аль�½е приз�½аче�½�½я для великої максиміліа�½ської вежі з боку вул. Копер�½ика, що
залишилось �½езмі�½�½им
–
споруда і �½адалі служитиме приміще�½�½ям бібліотеки НАН Украї�½и
ім. В. Стефа�½ика.
Територія Цитаделі оточе�½а, переваж�½о, забудовою серед�½ьої поверховості, що має житлову,
громадську, адмі�½істратив�½у, релігій�½у та освіт�½ю фу�½кції. На території об’єкта також розташова�½і
споруди кому�½аль�½о-складського приз�½аче�½�½я, гаражі, спортив�½і майда�½чики. Тобто в сучас�½ому
ста�½і територія є поліфу�½кціо�½аль�½ою, проте �½аяв�½і фу�½кції �½е відповідають сучас�½им потребам
такого об’єкта.
а
б
в
г
Рис.
4.
Сучас�½ий вигляд плато Цитаделі:
а
–
півде�½�½о-захід�½а мала вежа; б
–
вигляд ескарпова�½их фосів біля схід�½ої
артилерійської квадрат�½ої вежі; в
–
пів�½іч�½о-схід�½а велика вежа.
Готель
“Citadel Inn”;
г
–
пів�½іч�½о-захід�½а велика вежа. К�½игосховище бібліотеки
ім. В. Стефа�½ика
[джерело:
фото М. Грицака,
2013
рік]
Територія об’єкта перебуває у за�½едба�½ому ста�½і, відбувається її безсистем�½а приватизація та
забудова. Мережа пішохід�½их зв’язків �½а території Цитаделі потребує вдоско�½але�½�½я, для
поєд�½а�½�½я всіх споруд та зо�½ в єди�½ий комплекс. Пішки дістатись території комплексу мож�½а з
вулиць: Грабовського, Коцюби�½ського, Вітовського та Калічої Гори.
Споруди безпосеред�½ьо �½а Цитаделі являють собою фортифікацій�½і укріпле�½�½я австрійського
зразка ХІХ ст. і �½и�½і ста�½овлять і�½терес як пам’ятка військової оборо�½�½ої архітектури. Від
радя�½ської епохи тут залишились складські приміще�½�½я та гаражі. Вежа-бастіо�½, яка �½алежить
“Електро�½-ба�½ку” (схід�½а),
відремо�½това�½а з застосува�½�½ям сучас�½их оздоблюваль�½их матеріалів
(підвіс�½і
стелі, кераміч�½і підлоги, металопластикові вік�½а). В підвалах є підлога, сті�½и і стелі
оштукатуре�½і, побіле�½і; сходи з кам’я�½ими сучас�½ими сходи�½ками.
137
Lviv Polytechnic National University Institutional Repository http://ena.lp.edu.ua

Plik z chomika:

Inne pliki z tego folderu:

Inne foldery tego chomika:

Zgłoś jeśli naruszono regulamin